Найбільші молодіжні організації вимагають від влади Києва виконати закон про декомунізацію
29 липня ряд громадських організацій, які входять до Асоціації національно-патріотичних організацій (АНПО), надіслали лист-звернення до влади Києва з вимогою виконати Закон про декомунізацію та позбавити м. Київ об’єктів, які містять тоталітарну символіку СРСР.
Голові КМДА Кличку В.В.
В.о. директора Департаменту містобудування та архітектури Свистунову О.В.
ЗВЕРНЕННЯ
Асоціації національно-патріотичних організацій (АНПО)
Згідно із прийнятим Верховною Радою Законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», у Києві до 21 травня 2016 року мали бути демонтовані усі об’єкти, які містять тоталітарну символіку СРСР.
На жаль, попри численні зауваження громадськості та Українського інституту національної пам’яті, КМДА свідомо ігнорує і затягує процеси демонтажу таких об’єктів в місті.
Напередодні Дня Незалежності ми хочемо наголосити, що у Києві лишилось86 об’єктів (пам’ятників, меморіальних дошок та декоративних елементів оздоблення), які підпадають під дію Закону та не були демонтовані станом на 27 липня 2016 року.
Аби уникнути випадків стихійної декомунізації у місті, звертаємось до міського голови Віталія Кличка з вимогою негайного демонтажу усіх нижченаведених об’єктів до Дня Незалежності 24 серпня.
Список об’єктів з обґрунтуванням подаємо у Додатку №1.
Контакти: 01030, м. Київ, вул. Михайла Коцюбинського 6, к.8; 0939052303; anpo.ukr@gmail.com
Асоціація національно-патріотичних організацій:
- Братство козацького бойового Звичаю “Спас”
- ВГО “Молодий Народний Рух”
- ВГО “Спілка Української Молоді в Україні”
- ВМГО “Батьківщина молода”
- ВМГО “Молодіжний Націоналістичний Конгрес”
- Всеукраїнське об’єднання військово-патріотичних організацій
- ГО “ВМР “Національний Альянс”
- ГО “ТСЗСУТВМФ “Цивільний Корпус “АЗОВ”
- Громадський сектор Євромайдану
- Пласт – Національна Cкаутська Організація України
Довідка. Асоціація національно-патріотичних організацій створена 22.01.16 з метою координації спільних дій найбільших всеукр. молодіжніих НГО у сфері національно-патріотичного виховання: Братство козацького бойового Звичаю “Спас”, ВМГО “Батьківщина молода”, ВГО “Молодий Народний Рух”, ВМГО “Молодіжний Націоналістичний Конгрес”, ВГО “Спілка Української Молоді в Україні”, Всеукраїнське об’єднання військово-патріотичних організацій, ГО “ВМР “Національний Альянс”, ГО “ТСЗСУТВМФ “Цивільний Корпус “АЗОВ”, Громадський сектор Євромайдану, Пласт – Національна Cкаутська Організація України.
ДОДАТОК №1
| 1 | пам’ятник | Арка “Дружби народів” | Хрещатий парк | Арка має на меті виправдати окупацію Української Народної Республіки більшовиками. Містить, зокрема, зображення серпа і молота. |
| 2 | дошка | Байкову Сергію Васильовичу | на розі вул. Байкової та М. Грінченка | На честь генерал-майора російської армії, учасника російської “Вітчизняної” 1812 року та російсько-турецької війн. |
| 3 | пам’ятник | Батьківщина – мати | Музей Другої світової війни | Пам’ятний знак, встановлений з метою прославлення радянського мілітаризму. Жодного історичного обґрунтування для встановлення на цьому місці не має. |
| 4 | дошка | Білодіду Івану | вул. Михайла Грушевського 4 | Іван Білодід – міністр освіти УРСР, активний русифікатор України, просувач ідей “гармонійної національно-російської двомовності” на догоду Кремлю |
| 5 | дошка | Більшовикам 1919 р. | вул. Григорія Сковороди 2 | Тут з березня 1919 року розміщувався штаб Дніпровської військової флотилії. |
| 6 | дошка | Більшовицьким функціонерам | вул. Володимирська 84 | У цьому будинку в роки Великої Вітчизняної війни була явочна квартира підпільного Залізничного РК КП України. |
| 7 | дошка | Більшовицьким функціонерам | вул. Гоголівська 39, охорона | У цьому будинку в період німецько-фашистської окупації проводив роботу Київський підпільний міськом КП (б) України. |
| 8 | дошка | Більшовицьким функціонерам | вул. Саксаганськогго 44 | У цьому будинку в період німецько-фашистської окупації (1941–1943 рр.) проводив роботу підпільний Радянський ВК ЛКСМУ м. Києва. |
| 9 | дошка | Більшовицьким функціонерам | Контрактова площа 12 | У цьому будинку в січні 1918 року містився більшовицький штаб по керівництву бойовими діями повсталих робітників Подолу і революційних солдатів проти контреволюційної Центральної Ради. |
| 10 | дошка | Більшовицьким функціонерам | вул. Московська 2 | Робітники-арсенальці в жовтні 1917 р. і січні 1918 р. першими підняли прапор збройного повстання за встановлення Радянської влади в м. Києві. |
| 11 | дошка | Бойченку Олександру | вул. Грушевського, 9 | Генсек ЦК ЛКСМУ |
| 12 | постамент | Бойченку Олександру | вул. Велика Китаївська, 85 | Генсек ЦК ЛКСМУ |
| 13 | дошка | Бурмистенку Михайлу Олексійовичу | вул. Козацька 35а | Комсомольський діяч. Згодом працював у ЧК. Виконавець політичних репресій. Загинув під час Другої світової війни. |
| 14 | дошка | Ватутіну Миколі Федоровичу | бул. Лесі Українки 25 | Учасник боїв з українськими селянськими підрозділами у 1920 р. на території Лівобережної України. Радянський воєначальник. Використовував солдат як гарматне м’ясо. На думку історика В. Сергійчука, Ватутін «кидав сотні людей беззбройними під німецькі танки, особливо на території України. І тільки завдяки гарматному м’ясу такі генерали як Ватутін вигравали битви». Особливо великих втрат радянські війська зазнали при наступі з Букринського плацдарму у ході битви за Київ 1943 р. |
| 15 | дошка | Ватутіну Миколі Федоровичу | Повітрофлотський проспект 6 | — || — |
| 16 | дошка | Ватутіну Миколі Федоровичу | пр. Генерала Ватутіна 2 | — || — |
| 17 | дошка | Ватутіну Миколі Федоровичу | пр. Генерала Ватутіна 14а | — || — |
| 18 | пам’ятник | Ватутіну Миколі Федоровичу | Маріїнський парк | — || — |
| 19 | дошка | Вітте Сергію Юлійовичу | вул. Миколи Лисенка 6 | Голова Ради міністрів царської Росії з жовтня 1905 по квітень 1906 року. Російський імперіаліст та монархіст, відомий своїми висловлюваннями про революцію 1905 р. |
| 20 | медальйони | Возз’єднанню західної України | ст. м. Вокзальна | Медальйон містить зображення Володимира Леніна |
| 21 | дошка | Володарському Мойсею Марковичу | Полтавська 12 | Російський більшовик, учасник Жовтневого заколоту. Застрелений у Києві бойовиком-есером у 1918 р. |
| 22 | медальйон | Встановленню радянської влади в Україні | ст. м. Вокзальна | Символізує окупацію України більшовиками. |
| 23 | дошка | Газеті “Робітник” | вул. Мала Житомирська 9б | У цьому будинку у 1906 р. містилась редакція першої на Україні легальної більшовицької газети «Робітник», у першому номері якої від 8 червня 1906 р. була надрукована стаття Володимира Ілліча Леніна «Накануне». |
| 24 | дошка | Гречку Андрію Антоновичу | вул. Маршала Гречка 26 | Маршал Радянського союзу. Головнокомандувач групи радянських військ у Німеччині (з 1953), керівник каральної операції проти учасників Берлінського повстання 1953. Військовий злочинець. |
| 25 | медальйон | Дружба народів” | ст. м. Вокзальна | Теза про “дружби народів СРСР” має на меті виправдати окупацію Української Народної Республіки та інших держав радянським тоталітарним режимом |
| 26 | пам’ятник | Екіпажу бронепоїзда «Таращанець» | на розі Ялтинської та Заслонова | Більшовицький бронепоїзд “Таращанець” брав участь в окупації Києва в серпні 1919 р. |
| 27 | дошка | Жмаченкові Пилипу Феодосійовичу | вул. Десятинна 13 | Hадянський воєначальник, Герой Радянського Союзу, генерал-полковник. Під час Перших Визвольних змагань воював проти Армії УНР. Поранений в бою з українськими військовими. |
| 28 | дверцята на колійній стіні | Жовтневому заколоту | ст. м. Майдан Незалежності | Зірку та напис “Вся власть совєтам!” прикрито, натомість залишено рік – 1917. Очевидною є спроба виконати вимоги закону суто формально, навіть всупереч здоровому глузду. |
| 29 | дошка | Затонському Володимирові Петровичу | проспект Перемоги, 37 корпус 1 | Один з вождів більшовицького руху. Ярий противник самостійності України. |
| 30 | дошка | Затонському Володимирові Петровичу | бул. Тараса Шевченка 14 | — || — |
| 31 | оформлення станції метро | Збройним силам СРСР | ст. м. Героїв Дніпра | Загальне оформлення станції метро вимагає переробки, оскільки має на меті прославлення радянського мілітаризму, а відтак – виправдання злочинної суті комуністичного режиму. Георгіївська стрічка, використана в оформленні станції, сьогодні є одним із символів російських терористів на сході України; емблеми військово-морського флоту та військово-повітряних сил СРСР, а також п’ятикутні зірки (символи Червоної Армії) на колонах, стилізованих під смолоскипи, слугують для звеличення країни-агресора, якою був Радянський Союз по відношенню до Української Народної Республіки |
| 32 | оздоблення будинку | Зображення червоноармійців в типових будьоновках | вул. Михайла Грушевського, 30/1 (Будинок офіцерів) | |
| 33 | пам’ятник | Карбишеву Дмитру Михайловичу | вул. Копилівська, 36 | З грудня 1917 р. у Червоній гвардії, виступав проти Центральної Ради. Учасник збройних сутичок з українцями в районі Могилів-Подільського. Придушував селянські повстання на Поволжі (1920), учасник та виконавець політичних репресій. Після окупації УНР (1921) – начальних інженерних військ України. Радянської міфологією представлений як жертва фашизму та мученик за владу рад. |
| 34 | дошка | Карбишеву Дмитру Михайловичу | вул. Копилівська, 36 | — || — |
| 35 | дошка | Карбишеву Дмитру Михайловичу | вул. Генерала Карбишева 12 | — || — |
| 36 | дошка | Карбишеву Дмитру Михайловичу | вул. Генерала Карбишева 22 | — || — |
| 37 | дошка | Карбишеву Дмитру Михайловичу | вул. Копилівська, 36 | — || — |
| 38 | дошка | Карбишеву Дмитру Михайловичу | вул. Едуарда Вільде, 5 | — || — |
| 39 | дошка | Кирпоносу Михайлу Петровичу | вул. Кирпоноса 18 | У Червоній армії з 1918 р. Один з організаторів диверсійний більшовицьких загонів на Чернігівщині (кінець 1918). Учасник боїв з Армією УНР. За власним визнанням, був ортодоксальним сталіністом і противником “українського сепаратизму”, активно брав участь у шельмуванні військових колег як «ворогів народу». Учасник військових злочинів та політичних репресій. |
| 40 | пам’ятник | Кирпоносу Михайлу Петровичу | ріг Баумана і Кирпоноса | — || — |
| 41 | дошка | Ковпаку Сидору | вул. Велика Васильківська 129 | Член російської більшовицької партії з 1919 року. У добу Перших Визвольних змагань в Україні очолював російський диверсійний загін, що боровся з військами Гетьмана Павла Скоропадського разом із загонами Пархоменка. Згодом був бійцем 25-ї Чапаєвської дивізії на Східному фронті, де роззброював козаків, брав участь у боях з російськими арміями генералів А. І. Денікіна та Врангеля на півдні України. |
| 42 | дошка | Ковпаку Сидору | вул. Липська 12/5 | — || — |
| 43 | пам’ятник | Ковпаку Сидору | вулиця Львівська, 25 | — || — |
| 45 | постамент | Косіору | між вул. та проїздом Глибочицькими | Після демонтажу лишився постамент |
| 46 | пам’ятник | Космодем’янській Зої | ріг Б.Хмельницького та Олеся Гончара | Під час Другої Світової війни була комсомолкою та учасником диверсійно-розвідувальної групи, яка тероризувала російське населення Підмосков’я. За часів СРСР возвеличена як мучениця. |
| 47 | пам’ятник | Костікову Андрію | вул. Старонаводницька | Генерал-майор РСЧА. В період Перших Визвольних змагань зголосився добровольцем до Чевоної армії. Брав участь у бойових діях проти української армії, брав активну участь у придушенні селянських виступів проти радвлади та у бойових діях проти українських повстанців. Воював проти Армії УНР в період Київської виправи (весна-осінь 1920 року). |
| 48 | дошка | Костікову Андрію | вул. Старонаводницька | — || — |
| 49 | дошка | Кравченку Андрію Григоровичу | Михайлівський пров. 9а | Більшовицький військовий діяч. |
| 50 | пам’ятник | Кудряшов Володимир Сидорович | вул.Фурманова, 1/5 | Організатор партійного підпілля в Києві, в період Другої світової війни. Схоплений та страчений німцями. Радянської пропагандою піднесений як борець та мученик. |
| 51 | дошка | Кудряшову Володимиру Сидоровичу | вул. Фурманова 1/5 | — || — |
| 52 | дошка | Кулакову Миколі Михайловичу | вул. Фурманова 1/5 | Видатний радянський політрук. |
| 53 | дошка | Кутузову Михайлу Іларіоновичу | вул. Кутузова, 2 | Генерал-фельдмаршал військового губернатора Києва у 1806-1810 роках, головнокомандуючий Російською армією у Вітчизняній війні 1812 року |
| 54 | дошка | Ленгніку Фрідріху Вільгельмовичу | проспект Перемоги, 37 корпус 1 | В этом здании в 1902г. На кафедре гидравлики политехнического института работал видный деятель большевистской партии агент ленинской “Искры” Фридрих Вильгельмович Ленгник 1873-1936 |
| 55 | пам’ятник | Лепсе Івану | бульвар Лепсе, 16 | Латиський більшовик. Не мав жодного відношення до України та Києва зокрема. |
| 56 | дошка | Лук’янівському трамвайному парку ім. Лєніна | вул. Дегтярівська 7 | Закрита фанерою, а не демонтована |
| 57 | пам’ятник | Марксу Карлу | проспект Науки, 1 | Основоположник ідеології марксизму. Разом з Карлом Марксом склав «Маніфест Комуністичної Партії». Його особа використовувалася для пропаганди комуністичного тоталітарного режиму. |
| 58 | стенди | Міста – Герої | біля м. Шулявська | На стендах зображена символіка тоталітарного режиму СРСР, зокрема зірки з серпами та молотами. |
| 59 | пам’ятник | На честь дружби міст Києва та Москви | на розі вул. Смолича та Якубовського | |
| 60 | постамент | Островському Миколі | Повітрофлотський пр. (парк) | Після демонтажу лишився постамент |
| 61 | пам’ятник | Островському Миколі | Повітрофлотський пр. 35 | Чекіст, більш відомий як радянський письменник. Брав участь у боях з Армією УНР, каральних операціях проти селян Ізяславщини (тепер Хмельницька область). Згодом працював у ЧК, виконавець політичних репресій. |
| 62 | пам’ятник | Пам’ятник “Перемозі” | площа Перемоги | Пам’ятний знак, встановлений з метою прославлення радянського мілітаризму. Жодного історичного обґрунтування для встановлення на цьому місці не має. |
| 63 | пам’ятник | Пам’ятник-кулемет робітникам Арсеналу | біля м. Арсенальна | Пам’ятник возвеличує заколотників-більшовиків, які влаштували повстання проти УНР |
| 64 | дошка | Перемозі у ВВВ | пр. Перемоги 2 | Проспект Победы назван в ознаменование 40-летия победы советского народа в Великой Отечественной войне 1941-1945 |
| 65 | медальйон | Переяславській Раді | ст. м. Вокзальна | Переяславська рада – ключова радянська ідеологема, що мала на меті легітимізувати «возз’єднання» України та Росії в одній державі. |
| 66 | дошка | Пироговському Олександрові Сидоровичу | вул. Тарасівська 19 | Більшовицький партійний і військовий діяч. Учасник боїв з Армією УНР. |
| 67 | дверцята на колійній стіні | Початку примусової колективізації | ст. м. Майдан Незалежності | Дата 1929 викарбувана на честь початку примусової колективізації, яка згодом вилилася в геноцид укранського народу – Голодомор |
| 68 | дошка | Раєвському Миколі | вул. Миколи Раєвського, 36 | Назва на честь російського військового діяча, героя Вітчизняної війни 1812 року Миколи Раєвського |
| 69 | дошка | Рибалку Павлу Семеновичу | вул. Маршала Рибалка 10/8 | Більшовицький військовий діяч. Комісар. Учасник боїв з Армією УНР під час Київської виправи 1920 р. |
| 70 | дошка | Рибалку Павлу Семеновичу | вул. Ванди Василевської 24 | Більшовицький військовий діяч. Комісар. Учасник боїв з Армією УНР під час Київської виправи 1920 р. |
| 71 | мозаїка | Серп і молот | пр. Перемоги 25 | Символіка тоталітарного режиму |
| 72 | оздоблення мосту | Серпи та молоти | Міст на перехресті вул. Чорновола та просп. Перемоги | Символіка тоталітарного режиму |
| 73 | оздоблення воріт та паркану | Серпи та молоти на воротах, а також п’ятикутні зірки на паркані | Військовий інститут телекомунікації та інформатизації Київського політехнічного інституту (ВІТІ КПІ, вул. Московська, 45/1) | Символіка тоталітарного режиму |
| 74 | оздоблення мосту | Серпи, молоти та зірки на мосту Патона | міст Патона | Символіка тоталітарного режиму |
| 75 | медальйон | Слава Красной Армії – Армії-визволительниці! | ст. м. Вокзальна | Медальйон пропагує і звеличує радянський мілітаризм; термін “визволення” покликаний знівелювати та виправдати тоталітарний комуністичний режим |
| 76 | пам’ятник | Суворову Олександру | бульварі Лесі Українки № 25 | Відомий російський полководець. Один із засновників російської військової справи, генералісимус (1799) російських наземних та морських сил. Який сенс в пам’ятнику засновникові російської армії, який не мав жодного відношення до Києва, збагнтуии неможливо. Можливо пам’ятник має сприяти вихованню новітніх Березовських та інших зрадників, які зраджують присязі на вірність Україні. |
| 77 | пам’ятник | Учасникам Січневого збройного повстання 1918 р. | Маріїнський парк | Пам’ятник на братській могилі більшовиків, загиблих у боях з українським військом. |
| 78 | зірка на шпилі | Червоноармійська зірка | вул. Хрещатик, 25 | Символіка тоталітарного режиму |
| 79 | дошка | Червоногвардійцям | вул. Ползунова 2 | Вічна слава героям Великого Жовтня — робітникам-залізничникам, які загинули під час Січневого повстання 1918 р. в боротьбі за встановлення Радянської влади: Белінському, Богданову, Васильеву, Ветрову, Гончарову, Лукшевичу, Маркелову, Халецькому, Харіну, Щавицькому. Іншими словами – російським більшовикам, які загинули у боях з військами Української Центральної Ради. |
| 80 | пам’ятник | Чкалову Віталію | ріг Коцюбинського і Гончара | Радянський пілот, загинув в 1938. Жодного стосунку до України. |
| 81 | дошка | Штаб червоногвардійців | проспект Перемоги, 37 корпус 1 | У цьому будинку в 1917 році та на початку 1918 року містився штаб Червоногвардійських робітничих загонів Шулявського району м. Києва |
| 82 | дошка | Шутову Степану Федоровичу | вул. Полковника Шутова 1 | Учасник боїв з Армією УНР у 1920 р. під час Київської виправи. |
| 83 | дошка | Шутову Степану Федоровичу | вул. Машинобудівна 42 | — || — |
| 84 | медальйон | Щастя в країні рад | ст. м. Вокзальна | Медальйон містить зображення серпа та молота |
| 85 | пам’ятник | Щорсу Миколі | ріг бул. Шевченка та Петлюри | Учасник боїв з Армією УНР у 1919 р. За офіційної версією Щорс загинув від кулі українського кулеметника 30 серпня 1919 року близько сьомої вечора під час бою проти 13-го полку 7-ої бригади II-го корпусу УГА біля села Білошиці. |
| 86 | дошка | Щусєву Олексію | вул. Щусєва, 30/6 | Щусєву, архітектору лєнінського мавзолея (незважаючи на саму постать Щусєва, напис на дошці пропагує большевизм) |