За безліччю подій, здобутками й втратами Помаранчевої революції, квотуванням посад у новій владній вертикалі, інтенсивністю різних політичних процесів мало хто аналізував динаміку розвитку політичних партій, ефективність і популяризацію ідеологічних схем, бодай у процесі тієї ж Помаранчевої революції, а також під час зміни управлінської системи в Україні. Очевидним є те, що кожна владна команда в демократичному світі представляє певну політичну силу з чіткою ідеологією і програмою, й умовно ці сили поділяються на праві, ліві чи центристські, також виходячи з ідеологічних, програмних підстав.

    Якщо ж ми спробуємо дослідити, яку політичну силу й ідеологію представляє нова команда на чолі з Віктором Ющенком, на жаль, нічого публічного й конкретного не виявимо. Зрозуміло, що основу виборчих блоків “Наша Україна” та БЮТ складали правоцентристські партії і рухи: УНП, НРУ, ПРП, КУН, УРП “Собор”, УНСО, УХДП… Попри це, квотування для партій та об’єднань у новій управлінській системі довело, що насправді на виборах перемогла однозначно тільки одна, причому ліва, сила — СПУ на чолі з Морозом. Нагадаємо, що ця структура після заборони КПУ в 1991 році фактично першою політично легалізувала колишніх владних функціонерів, злочинців комуністичного режиму. Зрештою, пам’ятаємо діяльність Мороза на чолі прокомуністичної більшості у ВР, — “групи 237”, — яка “валила” всі демократичні, позитивні для України закони. Маємо і новий приклад — внесений Морозом законопроект про державний статус російської мови…
    З іншого боку, симптоматичним є те, що в риториці нової влади зникли поняття “права політична сила”, “ідеологія”, “єдина державна мова” тощо. Натомість основною політичною ідеологією, політичною базою влади стає ліберальна ідеологія. Варто згадати й те, що електоральною базою, яка привела Ющенка до президентства, була зорієнтована на національно-демократичні цінності, основні атрибути правої ідеології, Західна, Центральна й частково Північна Україна. Натомість стає зрозумілим, що владний політичний блок став симбіозом найрізноманітніших ідеологій і сил, що він тримається тільки на персональній залежності від Віктора Ющенка чи від Юлії Тимошенко. Тому прагнення створити єдину партію “Народний союз “Наша Україна” (з’їзд має відбутися 4—5 березня) не на ідеологічній основі, а на суто механічному злитті всіх, хто підтримує Ющенка, — нонсенс. Усі національно-демократичні сили, що ввійдуть у “єдину владну партію”, не просто стимулюватимуть тоталітарні тенденції, але й зникнуть із політикуму.
    Не випадково VI з’їзд УНП, що проходив 26 лютого в палаці “Україна”, по суті, вирішував подальший розвиток УНП як найбільш потужної, структурованої правоцентристської партії, й позицію всіх національно-демократичних сил. З’їзд зібрав понад 2700 делегатів, а також представників європейських правих політичних сил. Перед УНП закономірно стоїть нове завдання — “перемога національно-демократичних сил на виборах до Верховної Ради України 2006 року”. В ухвалі з’їзду також зазначено, що “Українська народна партія братиме участь у виборах 2006 року в блоці з політичними партіями національно-демократичної, правоцентристської орієнтації або самостійно”. На зустрічі з журналістами переобраний голова партії Юрій Костенко також заявив, що УНП не збирається вливатися в “єдину партію”. З іншого боку, він не виключив блокування партії під вибори 2006 року й навіть переговорів про створення єдиної правоцентристської партії між УНП, НРУ й УРП “Собор”. З’їзд, крім того, звернувся до Віктора Ющенка з вимогою внести до Верховної Ради України проект закону про надання всім учасникам національно-визвольних змагань українського народу в XX столітті, зокрема й воїнам УПА, статусу учасників бойових дій. Першим заступником голови УНП обрано Івана Зайця, заступниками — В’ячеслава Кириленка, Олександра Слободяна, Антона Бутейка, Олексу Гудиму, Богдана Соколовського й Олександра Мосіюка.
    Знаємо також, що нещодавній з’їзд НРУ також не прийняв рішення про входження в партію “Наша Україна”. Таким чином, поки що йдеться про можливе об’єднання ПРП, ЛПУ, партій “Солідарність”, “Вперед, Україно!” тощо, тобто партій із ліберальною ідеологією.

                                                                                                          Олександр Солонець

                                                                                                           www.prosvita.com.ua