1. Основні поняття терміну секта.

На даний час із певністю можна ствердити, що наше суспільство зазнає постійних змін. Нестабільність, яка склалась призвела до того, що певна частина людства втратила відчуття постійності, безпеки. Часті стреси, депресії, неврози приводять до того, що людина шукає порятунку і тут їй на допомогу приходять різні вчителі, маги, сектанти, які твердять, що їхнє вчення є набагато ефективніше  і допоможе скоро звільнитись від приватних проблем, як духовних так і матеріальних.

Саме це людину, а в недалекому минулому християнина, штовхає на дорогу вибору між Святою Церквою і лже провідниками. Досвідчуючи сьогодення, нажаль, можна спостерігати картину, яка не дуже втішає, а саме те, що люди слухають лже пророків і слідують за ними у різного роду об’єднання, які можна назвати секта. Пропоную вашій увазі короткий огляд цієї проблеми. Що значить секта і якими критеріями можна її охарактеризувати?

Термін секта у перекладі з латинської мови може мати два значення. Зокрема переклад слова „secare” говорить про методу розділу чогось або відсікання від чогось основного. Ще один термін, який практично йде разом з вище згаданим, це “sequi” – який перекладається як слідування за кимсь, підпорядковуватись комусь. В загальному розуміння терміну секта ─ можна пояснити як збір певної кількості людей, які відділившись від головної релігійної спільноти, творять самостійну групу, яка своїм вченням заперечує певні догми, правила Церкви.

Соціологи і релігієзнавці визначають секту як таке об’єднання, яке складається з відносно невеликої кількості членів, яка постала через відокремлення від материнської Церкви, або, як наслідок протесту супроти вже існуючої доктрини чи культу. Характеризується секта сильною ізоляцією від зовнішнього середовища, авторитарним керівництвом, фанатизмом та конформізмом. В Латинській Америці до сект відносять ту групу людей, які не є підпорядковані Католицькій Церкві навіть якщо вони належать до традиційних протестантських Церков. Це вважається грубою еклезіологічною помилкою (термін “Eklessia” походить з грецької мови і означає – церква, спільнота людей).

Окрім терміну секта, який набув поширення у Європейських країнах, у США недавно був введений термін культ. У перекладі він означає – шана, почитання; він несе в собі декілька значень – поклоніння комусь або чомусь; сукупність ритуальних дій по відношенню до речей чи особи, як предмету поклоніння. Культ ─ це часто рух, який знаходиться в опозиції до домінуючої наукової традиції. Культ характеризується відмінним поглядам на те, що є реальне, можливе.

Зі встановленням християнства і Церкви загалом, термін секта почали застосовувати й до тих християнських спільнот, які прагнули виокремитись в окремі групи та звались єретиками. Скажімо Церква називає так ці спільноти, які розірвали з нею будь-які стосунки – викривляючи на свій лад її доктрини та вчення.

Ватиканський документ, серед різного роду нових рухів, згадує і деструктивні секти. Зараз коротко переглянемо визначення, яке пояснює даний термін. Деструктивний культ, тоталітарна секта – це авторитарна ієрархічна організація будь-якої орієнтації, яка своїм уставом чи психологічним навіюванням намагається зруйнувати природну гармонію людської душі, психічний і фізичний стан особистості, а також руйнує творчі традиційні норми, тобто культуру, порядок і соціальну комунікацію. Людина з цілями тоталітарного панування намагається під свій контроль захопити методою психологічного насильства, нових членів без їх добровільної й усвідомленої згоди. Ціллю є формування і підтримування в них стану неприродної і протизаконної залежності, покірності ідеям лідера, який в свою чергу прагне через не інформоване використання відданих йому і залежних від нього людей, до незаконного збагачення і незаконної влади. На думку професора Лангуоні деструктивними можна назвати такі групи, які мають тенденції використовувати неетичні методи маніпулювання, щоб вербувати і асимілювати членів і контролювати їхні думки, почуття, поведінку, використовуючи це як засіб сприяння лідера. Представники деструктивної секти перш за все свій вплив скеровують на особу, її сім’ю через застосування різного роду психологічних та соціальних технік. Людину використовують фізично, психічно чи матеріально, що в кінцевому рахунку приводить до узалежнення особи від групи чи провідника.

Основні критерії приналежності до деструктивних сект:

1.Гуруїзм – абсолютна влада обожествлених лідерів і їх оточення.

2.Побудова по принципу піраміди і особливо жорстка дисципліна та організація. Особа немає жодного права на волевиявлення.

3.Обман, або приховування частини важливої інформації про організацію при вербуванні нових членів.

4. Прийняття вартостей секти і строге їх наслідування, яке часто може проявлятись із фанатизмом.

5. Наявність секретного навчання, ритуалів і таємних рівнів посвяти.

6. Експлуатація членів.

7. Моральний релятивізм, тобто правильним є те, що підпадає під ціль секти.

8. Навіювання постійного почуття вини і страху перед групою чи лідером.

9. Абсолютне підпорядкування лідеру усіх сфер свого життя.

Якщо будемо спостерігати в спільноті наявність цих ознак, то сміло можемо зарахувати її до деструктивної секти.

Як пам’ятаємо термін секта означає розділяти, слідувати за кимсь, підпорядковуватись комусь. Розглядали також основні й найголовніші приналежності до даного типу угрупувань.

Зараз пропоную розглянути коротко причини вступу людей у секти. Спочатку хотів би розділити нашу тему на два блоки, а саме: перш за все зверну увагу на саму людину, тобто які люди і чому вступають у секти, а у другому блоці розглянемо методику сектантів притягання нових членів у свої групи.

Причину вступу у секту варто шукати перш за все у самій людині, а саме у її психологічному і духовному стані. Переважна більшість людей, які в минулому досвідчили певну духовну кризу, і яка за собою спровокувала депресивний стан, можуть стати легкою здобиччю сектантів. Вони в свою чергу докладають значних зусиль до того, щоб скористатися цією нагодою і запропонувати свою теорію вирішення особистої проблеми особи. Цей стан людини є досить небезпечний оскільки тут вона найбільш слабка, легко піддається під чужу теорію допомоги не задумуючись навіть над тим чи є вона правильною і чи містить вона долю правди. На думку психіатрів до першого типу людей відносять таких в яких добре розвинуте критичне мислення, достатньо самостійні у своїх виборах, і які за взірець мають певні духовні цінності. В таких людях можемо спостерігати певний інформаційний голод, вони прагнуть дізнатись щось нове і їх це особливо захоплює, такі люди також бувають незадоволені певними аморальними діями інших людей, такі люди перш за все прагнуть пізнати істину, яка б наситила їхній духовний голод. Такого типу люди прийшовши у секту прагнуть якнайшвидше завоювати авторитет у групі і по можливості здобути владу. Вони твердо переконані у своїй правоті і легко нав’язуют свою тактику гри слабшим за себе. Осіб з таким характером приваблює ідея швидкого вивищення і утримувати за собою авторитарний тип влади.

Другий тип людей включає в себе відсутність особистого захисту при певному психологічному стресі, переживанні, при значних перепонах на шляху до особистої цілі. Таким людям потрібне певне очищення від психотравмуючого ефекту. Вони потребують духовної підтримки. Важливо  також в цьому пункті зазначити те, що кризове матеріальне становище, незахищеність у суспільстві, зневіра у правлячій владі провокують до внутрішнього бунту особистості. В цьому стані людина шукає допомоги, спокою і стабільності, прагне позбутись самотності, намагається вирішити особисті вікові проблеми, шукає нових друзів і теплої спільноти.  Людина, як соціальна істота, має внутрішню потребу “належати”, прагне бути прийнятою і визнаною, залишити слід в історії чи просто в пам’яті людей, бути частиною спільної справи, відчувати свою вагомість.

Однією з причин я б ще назвав неспроможність Церкви вповні подати руку допомоги людям, які постали перед вибором. Оскільки людина як духовна особа після зневіри у правлячій владі приходить до Церкви, і якщо в ній не знаходить належних відповідей на свої питання, вдається до порад інших людей, які зазвичай можуть представляти певні сект.

У нашому другому блоці пропоную розглянути методику притягнення сектантами нових людей у секти.

Як правило всі сектанти перш за все проголошують загальноприйняті цінності, в чому і міститься їхня головна привабливість. Вже сама назва певного релігійного угрупування може викликати зацікавлення у людей на приклад: ”Міжнародний фонд допомоги і дружби”, “Духовне збагачення”, “Царство вічного життя”.

Секта в своєму ставленні до особи послуговується твердженням, що людина перш за все по своїй природі – споживач. Потрібно лише певні знання, опираючись на які можна зацікавити особу, яка прагне чогось у житті, у можливості дати їй те, що вона бажає. Кожна секта має свою методу і стандарт по захопленню нових членів. Спостереження показують, що втягнення в секти може відбуватися найпростішим чином. До вас можуть підійти на вулиці, або в метро різного роду  “місіонере” і дуже ввічливо запитують: “Чи можемо ми з вами порозмовляти? Хочете пізнати правдивого Бога? Хочете вирішити ваші сімейні проблеми на краще? Хочете, щоб ваша сім’я перетворилась у дружню спільноту?” або інше “Ми закликаємо людей читати біблію. Лише ми можемо відповісти на всі ваші запитання.”

Таким першим кроком сектанти заполонюють увагу перехожих і не байдужих до цього роду запитань. Коли сектант бачить, що ви зацікавились його запитаннями, і що ви хочете почути відповідь, тоді він намагається впровадити досить хитру тактику, а саме входить у довіру прислуговуючись своєю відкритістю перед вами, зацікавленістю вашими проблемами, множиною компліментів у ваш адрес, виставляє вам оцінку: говорить що ви є ентузіаст, енергійна людина, сильний інтелектуал. В часі перебування на розмові з людиною, сектанти використовують досить гарний психологічний прийом, а саме “засада взаємності”. Полягає вона в тому, що вимагає, щоб ми були вдячні особі, яка чинить нам добро. Увага, яку нам приділили (як нам здається безкорисливо) в кінцевому результаті буде вимагати від нас відповіді. Коли людина погодиться прийти на їхні зібрання, то там її зустрічають з дуже усміхненими обличчями, огортають її такою любов’ю, яку вона ніколи не досвідчувала у своєму житті. Постійні компліменти, підняття самооцінки в очах нових друзів творять неабиякі чудеса. Новоприбулий забуває про свої проблеми і віднаходить повагу та душевний спокій. Особа попадає у повну довіру до своїх нових друзів і повністю залежить від них. При будь якому небажанні виконати волю лідерів секти, особа позбавляється уваги. Їй залишається два варіанти, або “повстати” проти своєї “опіки” і втратити все, або все виконувати, і надалі  отримувати дорогоцінну увагу і сприйняття. Цей психологічний прийом називається  “бомбардування любов’ю”. Увагу до новоприбулих членів приділяють особливу, їм штучно створюють таку собі сферу радості і благодаті, щоб тим самим створити  у спільноті дух миру і спокою. Цей прийом за мету має показати певний емоційний контрас, благородну атмосферу. Людина відчуваючи таку атмосферу не буде байдужою до неї і великими кроками входить в неї і пізніше захоче ще прийти сюди, оскільки: «Там було досить спокійно, мило і всі мені бажали добра». Дана методика має вплив на людей з слабким соціальним статусом, тобто тих, які не можуть самостійно вирішити свої проблеми, критично не мислять, а легко довіряються під опіку інших. Впливу ця методика має також на тих, які по житті себе вважають покинутими і одинокими, вважають себе без місця у суспільній групі. Такі люди легко піддаються під управління старших по ієрархії в секті. Таких людей ієрархія позбавляє власної думки кажучи, що правильним є лише те, що говорять старші, і їх слід слухати щоб здобути у майбутньому благословення і бути у царстві вибраних. Головною метою правлячих у секті є подати розуміння неспасенності поза сектою, тобто наголошується на тому, що світ і суспільство поза сектою є приречене на загибель, і тільки дана секта гарантує спасіння.

Говорячи про методу, мусимо завжди пам’ятати основу будь-якого сектантського переконання – правда буде там завжди завуальованою та прикритою різного роду перебільшеннями. Всю істину людина так і не пізнає, бо починаючи від першої розмови, включно із входом у секту, вона буде жити в стані дезінформації. Особі будуть говорити, що Бог через учителя вибрав саме її, тому що вона є дуже красивою, талановитою і призначено для великої місії. Обман, теплість, ласкавість, лестощі й обіцянки – все це старі і добре випробувані прийоми для втягнення в секти. Ними послуговувались багато років тому і тепер, бо вони допомагають втягнути людину в новий для неї світ без її згоди.

Головним завданням студентського біблійного товариства “Еффата” Львівської Духовної семінарії Святого Духа Української Греко-Католицької церкви є поширення інформації про різні псевдо християнські рухи і секти, які сьогодні стали дуже розповсюдженими. Слово "Еффата" - в перекладі з давньоарамейської мови означає заклик бути відкритим. В Новому завіті цей вираз знаходимо серед слів Христа, коли він відкрив очі сліпородженому (Мр. 7, 34). Заклик "Відкрийся!" - для кожного з членів Біблійного Товариства "Еффата" має глибоке символічне значення, є гаслом не лише до відповідної постави, але, і до активної творчої діяльності за прикладом Ісуса Христа. Це, найперше, постава до сприймання та передання іншим Божого Об'явлення, відкритості до розуміння сучасних потреб Української Греко–Католицької Церкви, відкритості до викликів та проблем, з якими сьогодні зустрічається християнин в Україні.

Біблійне товариство “Еффата” сприяє розвитку екуменічному та міжрелігійному діалогу. Це виявляється у спільних зустрічах і конференціях з представниками християнських і нехристиянських церков, головно також провадить дискусії з різними релігійними організаціями і сектами. Засноване товариство було 1994 р. за благословенням Ректорату Семінарії, зокрема колишнього Ректора, який і був першим його головою, а сьогодні екзарха Донецько–Харківського — Кир Степана Менька. Патроном  і духовним опікуном біблійного товариства Еффата є Архистратиг Михаїл.

Підготував

Тарас Семенюк

Студент Львівської Духовної Семінарії Святого Духа