"Осквернення якимись молодиками прапора і герба України стало приводом для спалаху показного патріотизму української влади і політиків", пише журналіст Андрій Капустін. Спочатку старий анекдот. У тюремній камері коротали час запеклий рецидивіст і прокажений. В останнього час від часу відвалювалася якась частина тіла, яку той викидав через ґрати. Рецидивіст, яки довго спостерігав за цим процесом, нарешті, сказав: "Скільки сиджу, але щоб хтось з в"язниці вроздріб звалював, бачу вперше".

Про цей анекдот нагадав бадьорий рапорт українського Мін"юсту про те, що в Криму припинена діяльність Бахчисарайського відділення російського Євразійського союзу молоді (ЄСМ). Хоча напередодні СБУ начебто б заявляла про те, що ця організація в Україні заборонена.

Але все одно: ура! Перший відповідний удар по осквернителях національних символів на Говерлі українська влада нанесли. Хоча адекватність дій держави, звичайно, викликає більше питань, ніж задоволення від професіоналізму виконавців.

Воно, звичайно, гидко, коли кілька молодиків, що іменують себе окремим гірським підрозділом ЄСМ, заявляють в інтернеті, що на вершині Говерли вони знищили національні символи України, а сама гора перейменована в пік Сталіна. Тим більше що мова йде про представників іншої держави. Так ще і стратегічного партнера. Цікаво, як відреагувала б російська влада разом з російськими ЗМІ якби окремий гірський підрозділ чого-небудь типу УНА-УНСО здійснив сходження, скажімо, на Ельбрус і установив б там прапор ОУН-УПА, заодно перейменувавши гору, наприклад, у пік Бандери...

Але це так, до слова. Тому що реакція на подію якась двояка. З одного боку, як уже говорилося, огидно. З іншого боку - насторожують дії влади. Оскільки з глибин президентського Секретаріату роздалися коментарі типу: "Повідомлення про осквернений Прапорі і Гербі на найвищій вершині нашої Батьківщини боляче вразила серце. Акт вандалізму на Говерлі - це цинічний замах на українство, це зухвалий виклик влади і суспільству"... Тональність і пафос, на жаль, не нові. Історія ХХ століття знає чимало подібних "повідомлень, що вразили серце", після яких починалися масштабні полювання на відьом. При цьому, схоже, наші політики намагаються переконати нас ще й у тому, що нічого подібного дотепер у країні не відбувалося. Ну, просто не держава, а клініка з лікування хвороби Альцгеймера.

Хоча абсолютно незрозуміло, чому серця українського керівництва боляче не уражала, наприклад, у червні минулого року звістка про те, що в Миколаєві представники начебто забороненого в Україні ЄСМ, привселюдно "пороли" опудало Президента Ющенка. А потім мітингували під стінами місцевого СБУ, протестуючи проти виселення з країни одного з московських лідерів руху. Чому ніхто з влади не побачив цинічного замаху на українство в січні минулого року. Коли активісти ще одного молодіжного об"єднання під назвою Прорив перерили найвужчу ділянку Перекопського перешийка. Того самого, котрий з"єднує Кримський півострів з материком. Адже мета у них була не гірша, ніж у спецпідрозділів ЄСМ: відзначити ювілей Кримської автономії, символічно відокремивши півострів від України. Так ще і під гаслом Зустрінемо 15-річчя автономії Криму вільним від української окупації!. А як щодо відмови в порушенні кримінальної справи прокуратурою Сімферополя проти ще однієї милої організації, іменованої Севастополь-Крим-Росія, що теж вимагає припинити українську анексію півострова. Мотивуючи це тим, що вимога повернути Крим і Севастополь до складу Росії не є зазіханням на територіальну цілісність України. Цікаво, а що тоді таким зазіханням є? І чому взагалі ці організації були зареєстровані?

До речі, у нинішній ситуації (крім гри влади з народом у велику безпам"ятність), не менше тішить і моторність наших спецслужб. Які просто блискавично виявили виконавців акції на Говерлі. Про що, логічно, відразу бадьоро відрапортували. Виникає враження, що інтернет в Україні доступний тільки спецагентам. Оскільки сайт ЄСМ відкритий усім бажаючим. Разом з координатами сайтів українських представництв цієї начебто забороненої в нас організації. Дивно ще, що разом із прізвищами не оприлюднили з"ясовані у результаті складної спецоперації адреса, телефони й електронну пошту московського офісу Євразійського союзу молоді. Інша справа, що на цей сайт у будні дні заходить не більше півсотні відвідувачів. А в розпал скандалу, на піар-еффект від якого, розраховували ідеологи ЄСМ типу Олександра Дугина, сайт відвідало біля 500-т осіб. Що, узагалі ж не густо. Хоча, якби влада вчинила більш виважено, те не було б і цих 500-т.

Але оскільки в Україні патріотизм - це набагато більше, ніж патріотизм, практично всі політичні гравці не пропустили нагоди пропіаритися на темі безмежної любові до батьківщини. А заодно і ненависті до ворогів. Відзначилися усі. І БЮТ, і НУНС, і Партія регіонів, і комуністи, і навіть забуте Братерство на чолі з Дмитром Корчинським. З"ясувалося також, що політична сила на Корчинського з цією самою ЄСМ перебуває в партнерських відносинах із самого моменту його заснування. І Братерство продовжувало б поцілунки в ясна, якби євразійці не полізли на Говерлу. Але тепер, зрозуміло, дружба нарізно. Мало того, бійці Братерства готові особисто взяти участь у викритті і схопленні колишніх союзників. Мабуть їхні серця також боляче вразила скорботна новина...

І ще про осквернителів. Нехай і не настільки знакових, як ті, що відзначилися на Говерлі. Але від цього не менш небезпечних. Тим більше, що мова йде про своїх. Зокрема про тих, хто куражиться на цвинтарях країни, безкарно руйнуючи могильні плити і пам"ятники. Або краде могильні огорожі, які у них потім з радістю купують у пунктах прийому металобрухту. Своїх сайтів у цих громадян України, щоправда, наразі немає. Тому і зловити їх так оперативно, як бійців ЄСМ, мабуть, не можуть. Хоча, якщо розібратися, усі вони вихідці з однієї шинелі. І при нагоді з задоволенням стануть під будь-який прапор…

studic.info