Напевно, ще не скоро ми позбудемось поганої звички відзначати чужі свята, в той час як наші власні залишаються в тіні. Маємо законне українське свято 6 грудня – День Української Армії. Тоді що ж ми відзначаємо 23 лютого?

Так званий День захисника Вітчизни, започаткований ще у сталінські часи, підносить на п’єдестал слави радянських воїнів, тих самих, котрі були справжніми окупантами на нашій рідній землі. І в той же час ми забуваємо про українських, гідних уваги та пошани: вояків Української Повстанської Армії.

Жоден свідомий громадянин власної незалежної держави, що нескутий комплексом меншовартості і твердо стоїть на засадах патріотизму, не допустить подібної несправедливості. Тому 23 лютого 2005 року під стінами обласного музично-драматичного театру ім.Т.Г.Шевченка Волинська обласна організація Конгресу Українських Націоналістів влаштувала акцію протесту проти вшанування цього дня як свята „захисника” Вітчизни. Місце для проведення акції було обрано невипадково. Адже саме тут і в цей час проходив концерт, присвячений до т.зв. Дня „захисника” Вітчизни. Акція відбувалась під гаслами: „Совкі –  заходьте, Україна – з нами!”, „Ні – святам окупантів”, „Досить імперських свят!”, „Україна – не Росія, козаки – не москалі!”

Скільки ще часу буде тягтися за нами цей шлейф радянщини?!! Чи не легше було б йти без нього своєю дорогою?!!

                                                                       Прес-служба Волинської обласної  організації

„Національний Альянс”