Ще раз з певністю стверджуємо, що кожен наш прихильник усупереч політтехнологам усіх кольорів зробив повністю усвідомлений і рішучий вибір. Саме на таких громадянах завжди трималося будь-яке суспільство. Це і є справжній цвіт нації.

Незалежно від офіційно оголошених результатів підрахунку голосів, можемо стверджувати, що моральна перемога - за нами. "Свобода" виконала більшість завдань, які давно стояли перед національним рухом.

По-перше. Ми зуміли добитися широкої суспільної дискусії довкола низки пекучих питань соціальної та національної справедливості. Питань, які керівна лжееліта вже 16 років намагається відкладати у довгу шухляду або просто зняти з порядку денного, замість раз і назавжди вирішити. Це і вимога кардинальної зміни владної верхівки шляхом люстрації; і забезпечення справедливих умов пропорційного представництва українців у владі та рівних стартових умов у підприємництві; і припинення вимирання нації та масової трудової міграції; і захист та поширення української мови тощо. Абсолютно очевидно, що якби "Свобода" не пішла на вибори - ці та інші питання просто нікому було б піднімати. І якщо ми не багатьох поки що переконали, то, принаймні, змусили задуматись. Часом свідомо загострюючи, нам вдалося не лише звернути увагу, але й спричинити бурхливе обговорення наших ідей. Об'єднання "Свобода" стало без сумніву яскравим явищем на тлі бутафорних "ідеологій", "мегаблоків" і "гігапартій".

По-друге. Ми змусили звернути увагу на низку проблем і деяких наших опонентів. Вони вже давно вирішили, що можуть безконечно і задарма експлуатувати національно-патріотичного виборця. Ми просто ткнули їх носом у ці проблеми. Яскравий приклад - питання визнання ОУН-УПА, яке то лукаво підмінювали якимось ефемерним "примиренням", то просто робили вигляд що його не існує. Скажімо, ще на початку виборчої кампанії лідер БНУНС Юрій Луценко стверджував, що визнання ОУН-УПА (як і захист української мови та зовнішньополітична орієнтація) - абсолютно неважливі "гуманітарні" питання. Вже в кінці виборчої кампанії той самий Луценко під тиском реального рейтингу "Свободи" був змушений їздити, як по свячену воду, на Західну Україну, урочисто присягаючи добитись визнання українських героїв в новому парламенті. Ловимо за язик - у них тепер більшість і відмовок не може бути. У 65-ту річницю УПА президент врешті змушений буде підписати указ про визнання, а "демократична" парламентська більшість - підтримати. Приємно, що в цьому буде заслуга "Свободи". Вимагатимемо також захисту мови, боротьби з нелегальною міграцією, створення умов для повернення українських заробітчан, виборів за відкритими списками та виконання багатьох інших пунктів "Програми захисту українців", які БЮТ і БНУНС були змушені взяти на озброєння. Були змушені під тиском саме "Свободи" і, головне, громадян, які підтримали вражаюче чисельні Марші захисту українців.

По-третє. ВО "Свобода" - єдина сила яка показала приклад абсолютної українськості та кришталевої чистоти списків кандидатів. Ми показали, що можна цілком обійтися без колишньої комсомольсько-комуняцької номенклатури, кучмістів та злодіїв-олігархів. Своєю чистотою "Свобода" настільки разюче вирізнялася на тлі всього виродженого політикуму, що опоненти задля власного оправдання змушені були вдатися до безчесних прийомів: наклепів поза очі, підленьких чуток тощо. Добре знаючи, що порівняно з ними більш ніж скромна кампанія "Свободи" проводиться за кошти українських підприємців, вони запускали побрехеньку: "Свобода" - ворожий "проект"! Попри всі інсинуації, чисті списки "Свободи" вже стали еталоном для майбутніх виборів. Усі просто змушені будуть на цей зразок рівнятися.

Тепер про тактичні перемоги.

Перше. "Свобода" - єдина сила українців міцно зайняла праву національну нішу. Ціла низка партій, які звели національну ідею до угодовства з лібералами та запобігання перед космополітичними грошовими мішками, нарешті зійшли з правого поля. Вони не наважились стати пліч-о-пліч зі "Свободою" і, не витримавши конкуренції, попросилися в прийми до "мегаблоків". Т. зв. "Правиця", яка так надувала щоки, претендуючи на монополію в цьому електоральному полі, побігла в ліволіберельний БНУНС і... не привела їм жодного відсотку правого виборця. КУН, який не брав(!) участі у виборах, але таки підтримав(?) БНУНС, ситуація аналогічна. Можна стверджувати, що після тотальної зачистки правого поля "мегаблоками", вистояла лише "Свобода". І зсунути нас з цієї позиції вже неможливо. Коли суспільство дозріє до ідеологічного вибору ,"Свобода" пожинатиме плоди. Окрім того, за час виборів "Свобода" збагатилася сотнями ідейних активістів вищезгаданих політичних сил.

Друге. На позачергових місцевих виборах, які можуть відбутися вже навесні, над "Свободою" вже не висітиме створений політтехнологами міф про непрохідність. А це означає, що на цих виборах ми заклали міцний фундамент майбутніх перемог. Тепер "Свобода" може боротися не лише за представництво, але й за більшість у місцевих радах низки регіонів. Відтак, ми підготуємо надійний плацдарм для наступних виборів в парламент.

Третє. Особливо відчутний приріст членства та прихильників у столиці України та центральних областях. Підтвердження цьому - Марш захисту українців у Києві ,без сумніву, наймасовіша акція під націоналістичними гаслами, принаймні, з 90-х років минулого століття. Більше того, сміємо стверджувати - взагалі найчисельніша, не звезена і не проплачена акція у столиці на цих виборчих перегонах. Це означає, що вперше організація під націоналістичними гаслами здобула плацдарм на наддніпрянській Україні.

І,нарешті. Оцінюючи навіть офіційні, "підкореговані" результати підрахунку голосів, бачимо, що підтримка "Свободи" за рік зросла більш ніж вдвічі. Яка ще політична сила демонструє таку динаміку?

Тож, зважаючи на вкрай важкі умови впродовж усієї кампанії, Всеукраїнське об'єднання "Свобода" розцінює вибори як успішні. Адже ми здобули десятки тисяч прихильників і тисячі побратимів на Сході та Півдні України.

Прикро лише те, що значна частина прихильників нашої ідеології на цих виборах усе ще не змогла зробити рішучий вибір. Проте не засуджуймо їх. Знаємо, як важко відділити зерно від полови. Адже ця кампанія була особливо витончена і безпрецедентна з огляду на маніпулювання свідомістю виборців. На жаль, технологія фальсифікації рейтингів та навішування ярлика "непрохідні" таки суттєво вплинула на значну частину потенційних виборців "Свободи".

Звичайно, усі ми надіялись на ширшу підтримку громадян та краще збереження наших голосів на дільницях. Проте пам'ятаймо, що жодні рейтинги не є мірилом правди. Коли Джордано Бруно палили на вогні, його рейтинг, очевидно, був більш ніж низький. Але все ж таки Земля крутиться? Мало хто знає, що один зі світочів нації Іван Франко свого часу програвав вибори до Сейму абсолютно невідомій тепер особі. До війни популярність ОУН була значно нижчою ніж наприклад тої ж УНДО. Але коли настав час Х, раптом виявилось, що українські націоналісти - єдина реальна сила українців. Як бачимо, у правди, зазвичай, не відразу високі рейтинги.

Боротьба українців за право керувати своєю країною і бути реальними господарями своєї землі не закінчилася. Вона щойно розпочалася і вже набирає сили. Всіх тих, хто не занепав духом, хто відчуває поклик мільйонів невинно загиблих за Україну патріотів, і прагне створення національної держави, закликаємо ставати поруч з нами.

Боротьба триває. Приєднуйтесь!

Олег Тягнибок Голова                   ВО "Свобода