"Чому помаранчеві не йдуть одним блоком", - такий закид часто звучить на зустрічах Українські праві, головним здобутком яких є проголошення державної незалежності, йдуть на дострокові вибори-2007 в президентському блоці «Наша Україна – Народна самооборона». 3 квітня 2007 року, перед загрозою «блакитно-червоного реваншу», праві партії звернулися до НСНУ та БЮТ з пропозицією іти на вибори єдиним "помаранчевим" білком.

Ті, хто поставив понад усе захист демократичного майбутнього, а не свої амбіції, об'єдналися, щоб зберегти кожен «помаранчевий» голос задля перемоги на виборах.
Юрій Костенко, лідер найбільшої в Україні правої політичної сили – Української народної партії, учасниці блоку „Наша Україна-Народна Самооборона”, дав ексклюзивне інтерв’ю нашим кореспондентам, під час перебування в Чернігові.

-- Юрію Івановичу, сесія Верховної Ради, скликана 4 вересня, – наскільки вона законна?
-- Знаєте, іти на сесію розпущеного парламенту і водночас брати участь у дострокових виборах – це все одно, що бути "трошки вагітною". Партія регіонів, Соцпартія та Компартія намагаються жити “в двох юридичних реальностях, що не перетинаються”. Вони хочуть бути і суб’єктами виборів, і не визнавати ці вибори. Ця "сесія" – типове нецільове використання бюджетних коштів, перевищення повноважень та агітація, спрямована на зрив виборів.
--Який вихід?
--ЦВК має зняти ці партії з виборчої кампанії. Юридичні підстави дає Закон “Про вибори народних депутатів” - він забороняє суб’єктам виборів вести протизаконну агітацію, використовувати службове становище та вчиняти дії, спрямовані на ускладнення встановлення результатів голосування.

"Праві хочуть зробити українців багатими"

--Блок НУ-НС утворений трьома складовими, і ви постійно наголошуєте, що вони мають різну ідеологію: ліберальна "Наша Україна", соціал-демократична "Народна самооборона" та права, консервативна "Українська правиця". "Чия візьме" в цьому блоці?
--НУ-НС називають "мегаблоком" саме тому, що в ньому представлені три ідеології, а не одна. І він зможе зробити найбільше тоді, коли його учасники діятимуть не за принципом "хто – кого", а вестимуть командну гру. Так, УНП, разом з іншими партіями "Правиці", не конкурують з учасниками блоку і не розчиняються в ньому, а привносять в його діяльність національні акценти та виразну національну позицію.
--У вас немає відчуття, що всі учасники виборчих змагань роздають, в принципі, одне й ті ж обіцянки, тільки з різними цифрами?
--Вам теж так здалося? Справа в тім, що українські політики зациклилися на боротьбі, хто більше соціальних виплат пообіцяє зубожілим українцям. Результат? Ці виплати вимагають все більших коштів, і держбюджет перетворюється на "бюджет утримання". Пам'ятаю, у середині 90-х була анекдотична ситуація, коли керований Морозом парламент наприймав соціальних законів, для виконання яких потрібно було... три державних бюджети України! Ситуація – з різним ступенем абсурдності – повторюється з року в рік. Ці закони і виконати ніяк, і не проголосувати за них неможливо, і скасувати теж – будеш "ворогом народу".
Це порочне коло, з якого українські політики не можуть вислизнути з часів краху комунізму. Комунізм – мертвий, але вигодувана ним звичка існувати (хай і злиденно) на утриманні держави – жива. А в підсумку виходить: чим бідніший громадянин – тим легше його купити обіцянкою додаткової копійки. Це – типово лівий підхід, яким грішать всі гравці української політичної арени. Але з цього кола потрібен вихід.
Ми, праві, підходимо до проблеми з діаметрально протилежного боку: ми ставимо за мету зробити українців багатими. Тобто: не очікувати копійчину від влади, а мати змогу самим заробити свої кілька тисяч гривень.
Американський президент Ейзенхауер якось висловив думку, що гасло демократії – не "хай це зробить уряд", а "дайте нам це зробити самим". УНП відстоює ідею розбудови національної економіки, яка буде не постачальником дешевої сировини, а виробником 70% готової продукції. Якщо в країні будуть залишатися кінцеві прибутки, то за 5-7 років рівень зарплат українців буде європейським. Складовою такої політики має стати протекціонізм щодо національного виробника, а також зниження податків, які сягнули в Україні вище рівня здорового глузду. Спростовуючи народну мудрість, урядові "вівчарі" в Україні не пасуть овець, а не здирають з них живцем шкіру.
--Що потрібно зробити, щоб українець був багатим?
--По-перше, дати українцю можливість заробляти. По-друге, не дозволяти іншим державам обкрадати себе. По-третє, мати сильну державу. По-четверте, пишатися, що ти – українець.
Тому наша політика – це політика стрімкого розвитку підприємництва та високих зарплат (дорогої робочої сили). Це категоричне дотримання національних інтересів у міждержавних стосунках. І сильна держава, яка забезпечує це. "Українець повинен добре заробляти, а держава – берегти його гаманець". Саме такий вектор УНП триматиме в парламенті, працюючи в складі мегаблоку.
--Нинішній уряд наводить цифри – зросли зарплати, пенсії...
--Ви в магазини ходите? Так ось, і ціни теж зросли. Це – суб'єктивно. Об'єктивно – Україна за рівнем життя плентається в другій сотні держав світу. Бо мірило багатства – не купюри, навіть не "тонни чавуну" і "кілометри труб", а купівельна спроможність кожного українського громадянина. Тому наша діяльність буде спрямована на те, щоб збільшувати не паперову масу в гаманцях українців, а їх купівельну спроможність.

"Росія заборгувала нам приблизно 170 млрд. дол."

--Що ви маєте на увазі під "обкраданням іншими державами"?
-- Я хочу продемонструвати це на прикладі стосунків з Росією, в яких акценти свідомо ставлять на політичну складову, приховуючи економічну.
Сьогодні північна сусідка заборгувала нам приблизно 170 млрд. доларів. Це, зокрема, 132 млрд. доларів заощаджень українців в "Ощадбанку" СРСР, які були вивезені з України перед розпадом Союзу. Окрім того, Україна не отримала при розподілі ВВП СРСР своєї частки 16,37% радянських активів закордонної власності, валютного, алмазного фонду. Українська влада завжди мала комплекс меншовартості, і ці втрати – плата за нього. Ми не хворіємо на цю хворобу. Тому вимагатимемо ухвалити рішення Верховної Ради щодо визнання боргів Росії перед українськими громадянами – в тому числі й "ощадбанківських". Ми будемо викривати дії тих сил в Україні, які під гаслами "дружби" оборонятимуть економічні інтереси Росії, обкрадаючи українських громадян. Ідеологія міждержавних стосунків має базуватися винятково на "українській вигоді".
--Сильна держава за СРСР уже була...
-- Знаєте, за диктатури "всі бояться одного, а один боїться всіх". Якщо ми говоримо про ту силу, яка здатна забезпечити високий рівень життя всіх громадян, то сильною є лише демократична національна держави. А це – підконтрольна суспільству влада. Це перші особи держави, які декларують не лише свої доходи, а й видатки. Це відсутність привілеїв для найвищого чиновництва. Це невеликий чисельно, але толковий державний апарат. Нині він перетворився на "державу в державі", тому ми переконані, що число міністерств та урядовців треба скоротити. Це прості, зрозумілі з точки зору здорового глузду закони, які змушені виконувати всі.
Далі. Ви уявляєте, скажімо, британського чиновника, який працює на інтереси якоїсь іншої країни? Правда ж, простіше уявити скандал, з цим пов'язаний, якби таке виявилося? А в нас найвищі посадовці мало не "офіційну зарплату" отримують з сусідньої країни – за те, що продають наші з вами інтереси. При цьому розказують байки про "братні стосунки". Тому пересічні британці – багаті, а пересічні українці – бідні. Ми продовжимо роботу, розпочату УНП в парламентах попередніх скликань, на очищення влади від службовців, які скомпрометували себе корупційними діями або роботою на іноземні спецслужби. Ми вимагатимемо законодавчо заборонити таким особам обіймати державні посади.

--Національна гордість, по-вашому, річ матеріальна?
--Хтось мудрий казав: "Ти коштуєш стільки, у скільки сам себе оцінюєш". Тільки ту націю, яка цінує себе, цінують інші. Ми маємо всі підстави пишатися тим, що ми – українці. Українець, Пилип Орлик, – автор першої в Європі демократичної конституції. Українець, Юрій Кондратюк, - першим у світі розрахував шлях, яким людина досягла Місяця і повернулася на Землю. Українець, Борис Грабовський, - першим у світі винайшов телебачення. Тільки не кожен українець про це знає. Щоб мати досягнення в майбутньому, слід бути переконаним, що ми можемо досягати видатних результатів. Це знання і цю впевненість дає нам наша історія.
Лише громадянин, що вірить у свою державу, здатен зробити її сильною, і лише сильна держава здатна забезпечити достойний рівень життя своїх громадян.

--Юрію Івановичу, ви відомі як політик-ітелектуал. Дивлячись на феєрверки та концерти, якими супроводжуються нині з'їзди партій, вам не здається, що серйозна політика в Україні вмерла?
--Вона не померла, але переживає серйозну кризу. Ситуацію змінять самі виборці, які через одну-дві кампанії проявлять інтерес не до феєрверків, а до серйозних політичних програм. Тоді перспективи розвитку країни визначатимуть партії, а чи не шоу артистів та капіталістів.