"Ми будемо битися на морях і океанах, ми будемо битися із незламною впевненістю та силою у повітрі, ми будемо захищати наш острів за будь-яку ціну. Ми будемо битися на берегах, ми будемо битися на аеродромах, ми будемо битися у полях і на вулицях, ми будемо битися в горах. Ми ніколи не здамося!"  Уїнстон Черчілль, 4 червня 1940 рік.

Галичина – українська, національно свідома з «єдиноправильним» варіантом минулого і майбутнього. П’ємонт, що має всіх об’єднати, навчити стати «правильними» – і тоді всім буде щастя. Галичина як «фата морґана»: то наближається і набуває більш-менш чітких обрисів, то розпливається до не відчутної для ока і розуму туманності. Всі, хто оперує цим терміном, вкладають в нього своє бачення, свої кордони, населяють цей уявний простір зрозумілими для них мешканцями, приписуючи їм певний тип мислення та поведінки. Намагаються висмикнути з історії тільки те, що вкладається у їхню актуальну концепцію і дозволяє інструменталізувати галицьке минуле для політичних або ж навіть утилітарних цілей. А якщо задуматися: що ж таке теперішня Галичина?

Ольга Басараб, Олена Теліга, Катруся Зарицька, Олена Степанів були прославленими націоналістками. Їх намагалися наслідувати українки, які ставали на шлях підпільної боротьби у лавах ОУН-УПА. Хотілося б нагадати нашим співвітчизникам про одну з таких менш відомих героїнь України - Орисю Матещук-Грицину.

Анотація. Зростання впливу радикальних течій ісламу в кримському мусульманському середовищі є серйозною проблемою сучасного регіонального розвитку. Починаючи із середини 1990-х років, прослідковується стійка тенденція щодо поступового створення у Криму розвинутої мережі прихильників ваххабізму та інших споріднених йому течій нетрадиційного для Причорномор’я ісламу. Є певні підстави вважати, що в Криму розпочався процес формування на їх основі релігійної опозиції.

55 років тому в радянських концтаборах почалися заворушення, які історія знає як Норильське та Воркутинське повстання. У книжках їх називають «повстання духу» українських зеків у радянських концтаборах 1953 року. ...Знову гортаю документи – а точніше ксерокопії із кримінальних справ, які зараз зберігаються в московських архівах. Рядок за рядком – і уява історика відновлює хронологію дивовижних подій, що відбулися цими днями 55 років тому в радянських концтаборах Норильська і Воркути. Повстання політичних в’язнів. А насправді – повстання Духу! І українцям у них належала провідна роль.  

“Моладзь расчараваная ў выбарах. З выказваньняў прадстаўнікоў уладаў было зразумела, што выбары ня будуць дэмакратычнымі. Малады фронт упэўнены, што гэтыя выбары — чарговая гульня з боку ўладаў”, — заявіла прадстаўніца незарэгістраванай у Беларусі моладзевай арганізацыі Наста Палажанка. “Малады фронт зладзіць сваю кампанію — кампанію байкоту гэтых выбараў, кампанію, якая будзе праходзіць пад лёзунгам: “Беларусь, твой голас ужо скрадзены, і адстаяць яго магчыма толькі на плошчы.

Наших характерників багато чим нагадують японські ніндзя, про яких підлітки точно знають. Хоча у школах історії саме Україні, а не Японії, повинна бути більша увага... Стрільців-розвідників у козацькому війську називали пластунами. На Запорозькій Січі вони створили навіть окремий Пластунівський курінь. Про них А. Чайковський пише: «Хто меткий та хитрий, вміє собі порадити, дістає від товариства прикметник характерника, якогось надчоловіка, котрого куля не бере і котрий самого чортяку вміє окульбачити і заставити собі служити».

20 червня на Верецькому перевалi вiдбулося перейменування пам'ятника 1100-лiття здобуття угорцями нової батьківщини на монумент покаяння угорського народу за злочини фашистiв пiд час окупацiї краю угорцями у 1939-1944 минулого століття. Над монументом встановлено державний герб України тризуб, а також меморіальну дошку з написом: "Вічна пам'ять героям України - Карпатським Січовикам. З вибаченням від угорського народу".

Вже ні у кого немає жодних сумнівів, що Російська Федерація веде повномасштабну, з розмахом закроєну спецоперацію проти держави України. Ще до січневих морозів півроку, а Росія вже проголосила, що з нового року ціна на газ стане світовою і підніметься вдвічі. Будь-яка спроба українців, навіть на своїй території, хоча б подискутувати про імовірність та перспективи вступу до НАТО супроводжуються шабашами клевретів Росії симоненківців та вітренеківців. Причому навіть у Львові - оплоті підтримки НАТО. 17 червня знахабнілі «п'ята колона» спозаранку почала травити зацькованих послів країн-членів НАТО вже і у львівському «Гранд Готелі» та перед Львівським університетом, де проходила зустріч.

Вже писалося про те, яка Конституція потрібна Україні. Наявні на сьогодні конституційні ініціативи змушують іти від противного. З одного боку, досі вагомих результатів не дала робота Національної Конституціїйної ради, що була створена президентом Віктором Ющенком. Розроблена нею концепція звелася насамперед до погано закамуфльованої спроби протягнути в межах задекларованої парламентсько-президентської республіки додаткові повноваження президента, не урівноважені необхідним механізмом стримувань і противаг.

Впродовж 1942-1943 років в середовищі українського визвольного руху сталися важливі кадрові зміни, що суттєво вплинули на його програму та методи боротьби. До керма руху поступово приходило нове покоління революціонерів, яким було трохи більше двадцяти років. Серед не багатьох керівників, що залишилися на волі був Микола Лебедь, досвідчений конспіратор та революціонер, який після ув’язнення Бандери та Стецька став керівником підпілля. Саме під його керівництвом проведено вкрай важливе та дуже важке переформатування організації до нових умов діяльності антинімецького підпілля. Цей процес проходив дуже важко, адже провідний актив організації, розгортаючи створення структур проголошеної 30 червня 1941 року держави, був деконспірований і через те значною мірою знищений гестапо.

Якось у редакцію “Волинь» зайшов мешканець села Рудка-Козинська Рожищенського району Олексій Бренчук. Сам він родом з Любешівщини, 35 років вчителював у селі Лобна. Великий його вклад в краєзнавство краю, музейну справу. Олексій Іванович розповів історію, про яку ще донедавна воліли мовчати. З його слів виходило, що після війни, десь на початку 50-х років у селі Залізниця повісили двох повстанців. — Я пригадую, що якраз тоді прийшов з армії у відпустку, — оповідав відвідувач. — Було жарко і на тригонометричному маяку (тоді ставили такі підвищення до 20 метрів, а то й більше для огляду місцевості) висів чоловік.

1939 рік. Над Європою згущуються хмари майбутньої війни. Франція та Британія готові на будь-які компроміси з "біснуватим єфрейтором", аби лише зберегти мир. Вони не просто мовчки не помічають розростання його впливів, вони своїми підписами в Мюнхені стають співучасниками його політики щодо Чехословаччини. І все це, аби над Європою знов не залунали постріли війни. Проте вони все одно зазвучали, на колишній території тієї ж таки Чехословаччини, точніше на крайньому її сході — в краю, що став називатися Карпатська Україна. Стріляли українці, вояки "Карпатської січі". Стріляли, обороняючи свою молоденьку та маленьку, проте свою Українську державу.

30 квітня – 4 травня на Закарпатті відбулися 9 Всеукраїнські змагання з пішохідного туризму «Стежками Героїв 2008» загальною протяжністю маршруту на 1 категорію складності – 130 км, на 2 – 160 км. Інтерв’ю з головою організаційного комітету Змагань – ст.пл. Юрієм Юзичем, ОЗО.

В радянські часи весь негатив у зображенні українського визвольного руху ОУН-УПА зосереджувався на одному імені – Бандера. Його іменем називали всіх учасників цього руху, на нього спрямовувались найбільші зусилля з дискредитації, він був уособленням всього зла українського націоналізму. Таким чином, пропагандисти СРСР по суті перетворили його в символ антирадянської боротьби. Інші провідні учасники руху залишалися в тіні. Через те, коли минулого року патріотична громадськість розгорнула широку інформаційну кампанію з відзначення 100-літнього ювілею Романа Шухевича, супротивники виявилися не готовими до цього.

Сьогодні пересічний українець майже нічого не знає про реальне політичне життя Європи окрім набридлої жуйки про так звану європейську інтеграцію, яку ось уже майже 10 років пережовують вітчизняні медіа. Про діяльність правих патріотичних сил в Європі годі й говорити - до України не доходить майже жодної конкретної інформації чи правдивої звістки, не перекрученої ліберальними ЗМІ, що цілком і повністю йдуть услід за своїми власниками та західними кураторами.

То не весняні пташки щебечуть над Києвом... То знову заливаються солодкоголосі обіцяльники. То не громи гримлять травневі... То відлунюють ультиматуми та звинуваченння між опонентами. Та не варто перейматися! То не остання найрішучіша битва за Київ. То всього лише чергові позачергові вибори. Не перші і не останні "демократичні". Ще "демократичніші", ніж попередні.

До 100 річчя Степана Бандери в Старому Угринові Калуського району Івано-Франківської області відновлять родинну хату провідника ОУН Степана Бандери та відтворять криївку Української повстанської армії. До 100 річчя Степана Бандери в Старому Угринові Калуського району Івано-Франківської області відновлять родинну хату провідника ОУН Степана Бандери та відтворять криївку Української повстанської армії.Як повідомили у прес-службі голови Івано-франківської обласної ради, таке рішення ухвалено на спільному засіданні постійної комісії облради з питань інформаційної політики, діяльності ЗМІ і свободи слова та оргкомітету з підготовки до відзначення на теренах Прикарпаття 100-річчя від дня народження Бандери.

Позачергові парламентські вибори, що відбулися в Італії 13–14 квітня 2008 року принесли перемогу “правим” політичним силам, які об’єдналися довкола кандидата у прем’єр-міністри країни Сільвіо Берлусконі . Таким чином 72-річний медіа-магнат отримав реальну можливість утретє очолити уряд країни. Його перше урядування розпочалося у 1994 році і тривало всього 8 місяців. Та вже у 2001 році, вдруге очоливши уряд, С. Берлусконі протримався при владі 5 років – увесь відведений термін.
 

Колишній міністр закордонних справ Борис Тарасюк із трибуни парламенту заявив про те, на Закарпатті посилюються сепаратистські настрої і що цьому підігрує обласна рада. Він послався на її рішення, у якому йдеться про необхідність офіційного визнання національності русинів. Лідер НРУ заявив, що сепаратистські рухи на Закарпатті загрожують територіальній і політичній цілісності України.