Украінскае слова набірае сваю моц на Беларускім Палессі!

Мы знаходзімся на грані смерці

Вітаюць Вас украінцы Палесся і жыхары Палесся (Піншчына, Беларусь). Звяртаемся да Вас нажаль не на роднай мове (украінскай), бо такія склаліся умовы, што усю украінскую культуру з якой звязанае Палессе вынішчыў сённешні рэжым. Мы знаходзімся на грані смерці.

Мы просім Вас падтрымаць нас, бо аснаўною мэтаю па статуту нашаму з`яўляецца:

об`єднання українців, які проживають не у Вітчизні і всіх, хто хоче оберігати свою місцеву культуру, яка пов`язана з українською.

Координація їх діяльності ради збереження української присутності в світі, єднання в єдине співтовариство всіх українців, підвищення авторитету української нації на міжнародному рівні.

Нам патрэбна Вашая падтрымка для развіцця нашай Вялікай Культуры!

Ці згодны Вы супрацоўнічаць - падтрымліваць нас?! Мы просім даць Ваш адказ як мага хучэй!

Чакаем! Ад вашага адказа залежыць вельмі шмат!

Дорогі друзі, брати !

Історично так склалося, що столиця Полесся – Пінськ має дуже тісні зв`язки з культурою, історією України, яка в певні моменти просто, – одна. У Пінське проживає близько 11% вихідців з України, які відносять себе до українців і мають право на захист і развітєє своєї культури, як національної так і регіональної (поліською).

В кінці 1980-х на початку 1990-х в Поліському краю діяла організація за автономію Полісся  яку возгловлял Микола Шелеговіч. Організація займалася развітєєм регіональної, місцевої культури і її діяльність досягала значемих успіхів, але після 1995 року діяльність була зупинена...

29 жовтня 2008 року була створена в Пінське ініціативна група "Збудінне". Основою завданням "Збудіння" є – розвиток поліської культури, традицій і підтримка культури України в нашому регіоні. Незабаром пройдет схід  членів "Збудіння", де буде розроблений план дій, статут.

Ми повинні підтримувати свою культуру, ми маємо на це право як це роблять євреї в Пінське і поляки, які навіть і не мають такого тісного відношення до Пінську, як це пов`язано з історією України.  Для доказу хватіт лише того, що б узяти історію Пінська за останніх 100 років.  Жителі Пінська разом з генералом УНР Семеном Петлюрой в 1919 році звільняли Пінськ від більшовиків і тоді Пінськ знаходився у складі Української Народної Республіки.

Під час Другої Світової війни пінчуку пішли у народне сопротевленіє Українську армію (УПА) і соржалісь за свою землю до середини 1950-х років, що лише коштує їх перший бій в селі Невель (1946 рік). Вони змогли на декілька діб зайняти село і зміцнитися в нім, що б мужнє прийняти бій з військами НКВД.  Багато історичних фактів, але і не лише культурні зв`язки у нас, але і географічні, економічні.

Сподіваюся, що ми є свідками початку нового періоду в історії відносно тісних взаємин. Ми маємо бути разом і розвивати наші цінності.

Кастусь ЧУВАК

Вадім МАКЕЕВ

Дмитро КІСЕЛЬ

Вячэслаў ПАНЬКОВЕЦ

Дмітро АЛЯНЬКО

29/11/2008 (УНА-УНСО)

* НА ФОТА НАШЫЯ ХЛОПЦЫ ВІНШУЮЦЬ БЕРАСЦЕ З 990 ГОДДЗЕМ

Думки читачів

Немає коментарів. Ваш коментар буде першим.

Ім’я*

Текст*

Введіть код, що на зображенні*