Про це заявила в інтерв'ю Бі-Бі-Сі український дипломат, посол України у Словаччині Інна Огнівець, яка раніше брала участь у переговорах з представниками РФ щодо врегулювання діяльності ЧФ у Криму. За словами Огнівець, "невипадково наступною після Грузії може бути Україна".

У 2009 році в Чернівцях відсвяткують 20–річчя легендарного фестивалю. «Усе залишилося на рівні початку 90–х років, а то й 80–х, — каже виконавчий директор фестивалю «Червона рута» Мирослав Мельник. — Це надуманий репертуар, який не користується попитом у 99% населення. Місцеві автори не мають можливості вийти зі своїми піснями на велику сцену, їх не підтримують обласні й центральні теле– та радіоканали. Люди живуть самі по собі. Функцію популяризації таких виконавців мають узяти на себе фестивалі, у тому числі «Червона рута», яка знаходить невідомих музикантів і перетворить їх у відомих».

Події в Грузії, як на мене, мали б зірвати чи не кожного притомного українського політика (якщо такі є) з лежаків у Гурзуфі чи Майорці, настільки різкий запах пороху повіяв над Україною. Однак ліниве плем'я кишенькових злодіїв, яке править сьогодні Україною (визначення в'їдливого аналітика Євгена Жеребецького), не здатне ні осмислити те, що відбувається, а тим більше якось адекватно на це зреагувати.

На Волині вдруге відбувся фестиваль альтернативної музики «Бандерштат-2008», присвячений 100-літтю від дня народження Степана Бандери. Протягом двох днів поблизу Луцька відбувся Всеукраїнський фестиваль альтернативної музики та сучасного мистецтва «Бандерштат-2008». Незважаючи на штормові попередження, на свято патріотичного духу зібралося понад дві тисячі людей з усіх куточків Західної України, а також з Києва, Житомира та Чернігова. Не забули про «Бандерштат» і білоруси. Дійство відбувалося на території табору «Сонячний» у селі Гаразджа. Тут, на березі озера, проводили забави, спортивні ігри, святковий концерт, ярмарок народних ремесел, гартували національним духом...

Криза на Кавказі не просто стала активною фазою протистояння між Росією і Грузією на території Південної Осетії. Вона дає підстави вважати, що найближчим часом на карті Європи можуть відбутися серйозні зміни, і Україні варто бути до них готовою як на дипломатичному фронті, так і у внутрішньополітичних аспектах.

Всеукраїнське об'єднання "Свобода" засуджує російську агресію щодо Грузії та розглядає її як загрозливу для безпеки України. Сталося те, про що "Свобода" неодноразово попереджувала:  Кремль реалізовує стратегічний план, метою якого є повторна окупація держав, які  17 років тому здобули незалежність від Москви. Війна, що розпочалася біля наших кордонів, безпосередньо зачіпає інтереси України - як політичні, так і економічні:

Росія звинувачує Україну в поставках зброї «режиму Саакашвілі», Київ попереджає Москву, що не пустить назад до Севастополя Чорноморський флот. Від початку військового конфлікту між Грузією та Росією Україна чітко задекларувала свою позицію: у відповідній заяві Міністерства закордонних справ наголошується на тому, що наша держава підтримує територіальну цілісність Грузії і готова «в рамках міжнародних дипломатичних зусиль зробити свій внесок у мирне врегулювання ситуації в регіоні».

Події в Грузії, як на мене, мали б зірвати чи не кожного притомного українського політика (якщо такі є) з лежаків у Гурзуфі чи Майорці, настільки різкий запах пороху повіяв над Україною. Однак ліниве плем'я кишенькових злодіїв, яке править сьогодні Україною (визначення в'їдливого аналітика Євгена Жеребецького), не здатне ні осмислити те, що відбувається, а тим більше якось адекватно на це зреагувати.

"Ми будемо битися на морях і океанах, ми будемо битися із незламною впевненістю та силою у повітрі, ми будемо захищати наш острів за будь-яку ціну. Ми будемо битися на берегах, ми будемо битися на аеродромах, ми будемо битися у полях і на вулицях, ми будемо битися в горах. Ми ніколи не здамося!"  Уїнстон Черчілль, 4 червня 1940 рік.

Галичина – українська, національно свідома з «єдиноправильним» варіантом минулого і майбутнього. П’ємонт, що має всіх об’єднати, навчити стати «правильними» – і тоді всім буде щастя. Галичина як «фата морґана»: то наближається і набуває більш-менш чітких обрисів, то розпливається до не відчутної для ока і розуму туманності. Всі, хто оперує цим терміном, вкладають в нього своє бачення, свої кордони, населяють цей уявний простір зрозумілими для них мешканцями, приписуючи їм певний тип мислення та поведінки. Намагаються висмикнути з історії тільки те, що вкладається у їхню актуальну концепцію і дозволяє інструменталізувати галицьке минуле для політичних або ж навіть утилітарних цілей. А якщо задуматися: що ж таке теперішня Галичина?

Ольга Басараб, Олена Теліга, Катруся Зарицька, Олена Степанів були прославленими націоналістками. Їх намагалися наслідувати українки, які ставали на шлях підпільної боротьби у лавах ОУН-УПА. Хотілося б нагадати нашим співвітчизникам про одну з таких менш відомих героїнь України - Орисю Матещук-Грицину.

Анотація. Зростання впливу радикальних течій ісламу в кримському мусульманському середовищі є серйозною проблемою сучасного регіонального розвитку. Починаючи із середини 1990-х років, прослідковується стійка тенденція щодо поступового створення у Криму розвинутої мережі прихильників ваххабізму та інших споріднених йому течій нетрадиційного для Причорномор’я ісламу. Є певні підстави вважати, що в Криму розпочався процес формування на їх основі релігійної опозиції.

55 років тому в радянських концтаборах почалися заворушення, які історія знає як Норильське та Воркутинське повстання. У книжках їх називають «повстання духу» українських зеків у радянських концтаборах 1953 року. ...Знову гортаю документи – а точніше ксерокопії із кримінальних справ, які зараз зберігаються в московських архівах. Рядок за рядком – і уява історика відновлює хронологію дивовижних подій, що відбулися цими днями 55 років тому в радянських концтаборах Норильська і Воркути. Повстання політичних в’язнів. А насправді – повстання Духу! І українцям у них належала провідна роль.  

“Моладзь расчараваная ў выбарах. З выказваньняў прадстаўнікоў уладаў было зразумела, што выбары ня будуць дэмакратычнымі. Малады фронт упэўнены, што гэтыя выбары — чарговая гульня з боку ўладаў”, — заявіла прадстаўніца незарэгістраванай у Беларусі моладзевай арганізацыі Наста Палажанка. “Малады фронт зладзіць сваю кампанію — кампанію байкоту гэтых выбараў, кампанію, якая будзе праходзіць пад лёзунгам: “Беларусь, твой голас ужо скрадзены, і адстаяць яго магчыма толькі на плошчы.

Наших характерників багато чим нагадують японські ніндзя, про яких підлітки точно знають. Хоча у школах історії саме Україні, а не Японії, повинна бути більша увага... Стрільців-розвідників у козацькому війську називали пластунами. На Запорозькій Січі вони створили навіть окремий Пластунівський курінь. Про них А. Чайковський пише: «Хто меткий та хитрий, вміє собі порадити, дістає від товариства прикметник характерника, якогось надчоловіка, котрого куля не бере і котрий самого чортяку вміє окульбачити і заставити собі служити».

20 червня на Верецькому перевалi вiдбулося перейменування пам'ятника 1100-лiття здобуття угорцями нової батьківщини на монумент покаяння угорського народу за злочини фашистiв пiд час окупацiї краю угорцями у 1939-1944 минулого століття. Над монументом встановлено державний герб України тризуб, а також меморіальну дошку з написом: "Вічна пам'ять героям України - Карпатським Січовикам. З вибаченням від угорського народу".

Вже ні у кого немає жодних сумнівів, що Російська Федерація веде повномасштабну, з розмахом закроєну спецоперацію проти держави України. Ще до січневих морозів півроку, а Росія вже проголосила, що з нового року ціна на газ стане світовою і підніметься вдвічі. Будь-яка спроба українців, навіть на своїй території, хоча б подискутувати про імовірність та перспективи вступу до НАТО супроводжуються шабашами клевретів Росії симоненківців та вітренеківців. Причому навіть у Львові - оплоті підтримки НАТО. 17 червня знахабнілі «п'ята колона» спозаранку почала травити зацькованих послів країн-членів НАТО вже і у львівському «Гранд Готелі» та перед Львівським університетом, де проходила зустріч.

Вже писалося про те, яка Конституція потрібна Україні. Наявні на сьогодні конституційні ініціативи змушують іти від противного. З одного боку, досі вагомих результатів не дала робота Національної Конституціїйної ради, що була створена президентом Віктором Ющенком. Розроблена нею концепція звелася насамперед до погано закамуфльованої спроби протягнути в межах задекларованої парламентсько-президентської республіки додаткові повноваження президента, не урівноважені необхідним механізмом стримувань і противаг.

Впродовж 1942-1943 років в середовищі українського визвольного руху сталися важливі кадрові зміни, що суттєво вплинули на його програму та методи боротьби. До керма руху поступово приходило нове покоління революціонерів, яким було трохи більше двадцяти років. Серед не багатьох керівників, що залишилися на волі був Микола Лебедь, досвідчений конспіратор та революціонер, який після ув’язнення Бандери та Стецька став керівником підпілля. Саме під його керівництвом проведено вкрай важливе та дуже важке переформатування організації до нових умов діяльності антинімецького підпілля. Цей процес проходив дуже важко, адже провідний актив організації, розгортаючи створення структур проголошеної 30 червня 1941 року держави, був деконспірований і через те значною мірою знищений гестапо.

Якось у редакцію “Волинь» зайшов мешканець села Рудка-Козинська Рожищенського району Олексій Бренчук. Сам він родом з Любешівщини, 35 років вчителював у селі Лобна. Великий його вклад в краєзнавство краю, музейну справу. Олексій Іванович розповів історію, про яку ще донедавна воліли мовчати. З його слів виходило, що після війни, десь на початку 50-х років у селі Залізниця повісили двох повстанців. — Я пригадую, що якраз тоді прийшов з армії у відпустку, — оповідав відвідувач. — Було жарко і на тригонометричному маяку (тоді ставили такі підвищення до 20 метрів, а то й більше для огляду місцевості) висів чоловік.

1939 рік. Над Європою згущуються хмари майбутньої війни. Франція та Британія готові на будь-які компроміси з "біснуватим єфрейтором", аби лише зберегти мир. Вони не просто мовчки не помічають розростання його впливів, вони своїми підписами в Мюнхені стають співучасниками його політики щодо Чехословаччини. І все це, аби над Європою знов не залунали постріли війни. Проте вони все одно зазвучали, на колишній території тієї ж таки Чехословаччини, точніше на крайньому її сході — в краю, що став називатися Карпатська Україна. Стріляли українці, вояки "Карпатської січі". Стріляли, обороняючи свою молоденьку та маленьку, проте свою Українську державу.

30 квітня – 4 травня на Закарпатті відбулися 9 Всеукраїнські змагання з пішохідного туризму «Стежками Героїв 2008» загальною протяжністю маршруту на 1 категорію складності – 130 км, на 2 – 160 км. Інтерв’ю з головою організаційного комітету Змагань – ст.пл. Юрієм Юзичем, ОЗО.

В радянські часи весь негатив у зображенні українського визвольного руху ОУН-УПА зосереджувався на одному імені – Бандера. Його іменем називали всіх учасників цього руху, на нього спрямовувались найбільші зусилля з дискредитації, він був уособленням всього зла українського націоналізму. Таким чином, пропагандисти СРСР по суті перетворили його в символ антирадянської боротьби. Інші провідні учасники руху залишалися в тіні. Через те, коли минулого року патріотична громадськість розгорнула широку інформаційну кампанію з відзначення 100-літнього ювілею Романа Шухевича, супротивники виявилися не готовими до цього.