Травень 23, 2016

23 травня 1938 року у Роттердамі радянськими спецслужбами було вбито полковника і керівника  ОУН Євгена Коновальця

Євген Коновалець був цікавою особистістю з непересічною долею. 19-річним студентом бере участь у  боротьбі за український університет у Львові, яка часто переростала у сутички з поляками. Стає  членом «Просвіти», «Академічної громади». Серйозний вплив на молодого Коновальця мали  терорист Мирослав Січинський, фундатор української фізичної культури в Галичині та один з  засновників молодіжного руху Іван Боберський та ідеолог українського націоналізму Дмитро  Донцов.

З 1914 року у австро-угорській армії, учасник боїв за Маківку, потрапив у російський полон і табори біля Царицина (нині Волгоград). З початком революції втікає до Києва з групою старшин, розпочинає роботу над створенням однієї з найбоєздатніших частин УНР – Січових Стрільців. Далі була участь у Визвольних змаганнях, потім Коновальця інтернують поляки.

Після польських таборів Коновалець перебирається до Чехословаччини і розпочинає роботу із утворення дієвого українського підпілля та спроби організації збройних формувань для вторгнення до СРСР. Утворюються Українська Військова Організація, Коновалець – її провідник. Згодом УВО переформатовується в ОУН і Коновалець знову ж таки стає провідником новоствореної організації.

Коновалець активно просуває українське питання по всьому світу, встановлює контакти із політичними колами Німеччини, Іспанії, Італії, Литви, Великої Британії та інших країн, осередки ОУН з’являються від Канади до Маньчжурії, розвиваються українські офіцерські курси в Чехословаччині, Польщі, Австрії.

Проте діяльність ОУН з формування якісного і розгалуженого націоналістичного підпілля у СРСР викликала занепокоєння з боку радянської влади, тому приймається рішення про ліквідацію Євгена Коновальця. Виконавцем призначають Павла Судоплатова, якому наказ про операцію віддає особисто Сталін.

Цікаво що Судоплатов походив із Мелітополя, як і Дмитро Донцов. Павло Судоплатов профільно працював проти українців – на його рахунку вбивство Олександра Шумського, Теодора Ромжі, Романа Шухевича і низка дрібніших акцій.

Представившись учасником українського підпілля Павло Судоплатов увійшов у довіру до Коновальця і 23 травня 1938 року у ресторанчику в Роттердамі подарував йому коробку шоколадних цукерок з українським орнаментом, яка була начинена вибухівкою.

Подальша доля «чекіста» позначилась кар’єрним зростом до смерті Сталіна, а потім у 1953 — як співробітника Берії, Судоплатова заарештовано й засуджено, впродовж 1953—1968 він перебував в ув’язненні. Був звинувачений в організації вбивств і створенні лабораторії сильночинної отрути — для ліквідації противників Берії. У серпні 1991 року звернувся до ЦК КПРС з проханням поновлення в партії, в якому писав: «Коли для партії настали важкі часи, я хочу бути разом із нею». Після реабілітації 1992 почав давати інтерв’ю, написав спогади «Записки небажаного свідка», в яких зізнався у своїй терористичній діяльності.

Стаття Олексія Бешулі

Цитовані джерела↓↓↓
Євген Коновалець. Його роль в історії України goo.gl/VqQnNa
Коновалець Євген Михайлович goo.gl/I0H38b
Осип Зінкевич Євген Коновалець і наша доба goo.gl/VWFq3x
ФОТО: Через кілька хвилин після убивства Євгена Коновальця сталінськими спецслужбами.

13230081_292220527788107_7500731595325650447_n

Leave us a reply

You must be logged in to post a comment.